Понеділок, 26.06.2017, 11:27
Вітаю Вас Гость | RSS

Рокитнянський районний ліцей

Наше опитування
Організація дозвілля
Всього відповідей: 64
Головна » 2012 » Вересень » 21 » День партизанської слави
09:04
День партизанської слави

Щороку, 22 вересня, в Україні святкується День партизанської слави.

22 вересня увійшло в нашу історію як початок масової народної боротьби українського народу проти чужоземних фашистських загарбників за честь, свободу і незалежність нашої Батьківщини, вторгнення до якої вони почали ще увечері 21 червня 1941 року.

В нинішньому 2012 році ми відзначаємо 71-шу річницю широкомасштабної героїчної боротьби у ворожому тилу на тимчасово окупованій території славних народних месників – партизанів і підпільників.

Боротьба  була жорсткокою і безкомпромісною. Тисячі кращих синів і дочок загинули, не всі партизанські загони вистояли, не всі підпільні організації відродилися, але незаперечним є те, що з першого дня окупації патріоти брали до рук зброю і били окупантів.

Партизанський рух часів Великої Вітчизняної війни проти  фашизму занесений в нашу історію золотими буквами під красномовною назвою – Війна народів.

Звістка про війну дійшла до Рокитнянщини у перший день її початку. Не можна сказати, що вона стала несподіваною. Про війну говорили багато, тривогою було пронизане все навкруги. Вже 24 червня 1941 року райвійськомат оголосив у районі мобілізацію всіх військовозобов’язаних.

Населення Рокитнянського району вдавалося до активних дій проти окупантів – знищувало ворожу техніку, псувало хліб та інше продовольство, часто не виходило на роботу, допомагало партизанам.

У вересні 1943 року в районі черкаських лісів висадились 3-я і 5-а повітрянодесантні бригади. У радіусі їх дій був і Рокитнянський район, де в Бушівському лісі діяла група з 13-ти радянських воїнів. Їхнім завданням було – збирати в тилу ворога і передавати до Центру розвідувальні дані, знищувати військові об’єкти, організовувати диверсії на залізниці в районі Миронівки, Рокитного, Ольшаниці.

З часом група десантників стала ядром партизанського загону «Іскра». Іскровці встановлювали надійний зв’язок з підпільними організаціями багатьох сіл Київщини.

До невеликої групи десантників приєднувалися жителі навколишніх сіл Рокитнянського і Таращанського районів. Уже в жовтні партизани розгорнули бойові операції в рокитнянських, таращанських, богуславських лісах, де вели розвідувальну й диверсійну роботи: підривали ворожі ешелони з бойовою технікою, громили комендатури, поліцейські дільниці, зривали відправку молоді до Німеччини. Особливо активно партизани діяли в районі с. Лубянка та залізничної станції «Рокитне».

Групи загону «Іскра» діяли одночасно в різних місцях. Одна з таких груп 20 листопада 1943 року прийняла бій з фашистським підрозділом недалеко від Рокитного, в результаті чого партизани знищили автомашину та більше десятка окупантів. В Синяві відбили від колони дві фургони з воєнним спорядженням і трьох обозників. Друга група на станції «Ольшаниця» розгромила продовольчий склад, пошкодила телефонну лінію «Ольшаниця – Тараща».

Начальник штабу партизанського руху при Військовій Раді ІІ Українського фронту зазначав: «За три місяці партизани знищили 465 солдатів і офіцерів ворога, 221 поліцая, підірвали 19 військових елементів, 18 автомашин, 70 возів, 7 гармат, 2 склади, пошкодили 6,5 км телефонного зв’язку.

Окупанти кидали значні сили проти іскрівців, але щоразу зазнавали невдачі. Цьому певною мірою сприяли, насамперед, великі лісові масиви, де перебував загін, а головне – пильність партизанів, які вчасно розпізнавали і позбувалися засланих до них агентів.

5 грудня 1943 року есесівський полк і сотня поліцаїв оточили прусянський ліс, де знаходилася база «Іскри». Під час жорстокого кровопролитного бою загинув командир загону Бабенко, були поранені комісар Телєжко і радист Давидов. Навкруги бази фашисти розставили засідки, посилені пости. Однак вночі партизанам під командуванням Телєжка майже без втрат вдалося вийти з кільця. Вони відступили у тетіївські ліси, де також діяли партизанські загони. «Іскра» спалахувала ще в багатьох районах, брала участь в рейді на Карпати.

Відомо, що за звязок з партизанами на Рокитнянщині були знищені близько 36 чоловік.

На фронтах Великої Вітчизнаної війни в партизанських загонах мужньо боролися тисячі жителів Рокитнянського району.

За самовіддану боротьбу багато з них одержали урядові нагороди. Зокрема, орденів Великої Вітчизнаної війни І ступеня удостоїлись 430 чоловік, ІІ ступеня – 1308 чоловік, Богдана Хмельницького – 38, «За мужність» - 306 чоловік, медаллю «Захиснику Вітчизни» - 4075 чоловік.

Семи мешканцям та вихідцям з району присвоєно звання Героїв Радянського Союзу. Серед них:

1)    Хоменко Гнат Степанович та Бондаренко Михайло Григорович із Синяви;

2)    Висоцький Кузьма Демидович із Запруддя;

3)    Козловський Василь Іванович із Мовчанівки;

4)    Прасолов Михайло Васильович з Бирюків;

5)    Котлярський Борис Мойсеєвич з Насташки;

6)    Шевченко Олександр Овсійович з Рокитного.

З нагоди 30-річчя Перемоги у Великій  Вітчизняній  війні на Рокитнянщину 22 – 23 лютого 1975 року приїздили колишні партизани-іскрівці, які мали зустрічі зі школярами. Колишня партизанка Соколова переїхала до Рокитнянського району на постійне місце проживання і займалася пошуковою діяльністю.

В День партизанської слави згадаймо наших перших побратимів, схилімо голови перед памяттю мужніх. Україна і Рокитнящина завжди пам’ятатиме своїх синів і дочок, хто був вірним своєму обов’язку перед Вітчизною, хто в смертельних боях з фашизмом поклав своє життя в ім’я великої Перемоги!

Слава їм на вічні віки!

Переглядів: 504 | Додав: TakeThat | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Календар
«  Вересень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2017

Powered by Лях Андрій